Skip to content

Latest commit

 

History

History
779 lines (530 loc) · 114 KB

masters_thesis.md

File metadata and controls

779 lines (530 loc) · 114 KB
title author abstract keywords toc-title header-includes output bibliography csl
#### Міністерство освіти і науки України #### Київський національний університет імені Тараса Шевченка #### факультет соціології #### кафедра теорії й історії соціології \newline \newline \newline ## КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА \newline #### на тему: \newline ## «Географічний розподіл соціальних цінностей у Європі: фактори та закономірності» Спеціальність: 054 «Соціологія» Освітня програма «Соціологія» Освітній рівень: магістр Кваліфікація: магістр соціології __Виконавець:__ Кириченко Роман Олександрович, студент магістратури __Науковий керівник:__ Цимбал Тарас Володимирович, кандидат соціологічних наук, доцент Магістерська робота допущена до захисту рішенням *кафедри теорії й історії соціології* Протокол №_____ від «___» _________ 2019 р. Зав. кафедри ___________________ проф. Судаков В.І. підпис #### Київ 2019 Робота містить аналіз впливу географічного сусідства, економічного та політичного досвіду індивідів на їх цінності. Робота ґрунтується на даних Європейського соціального дослідження. Work about
цінності, Європа, values, Europe
ЗМІСТ
\renewcommand{\contentsname}{Inhalt}
\usepackage[ukrainian]{babel}
\addto\captionsenglish{\renewcommand{\contentsname}%{Whatever}%}
\pagenumbering{gobble}
\centerline{\includegraphics[height=2in]{youricon.png}}
\large{TITLE}
\pagenumbering{arabic}
word_document
reference_docx toc highlight pandoc_args
example.dotx
true
zenburn
--lua-filter=/Users/romankyrychenko/social_data_analysis/scholarly-metadata.lua
--lua-filter=/Users/romankyrychenko/social_data_analysis/author-info-blocks.lua
references.bib
sage_harvard_edited.csl

Вступ

Актуальність. Європейські країни після Другої світової війни здійснюють спробу взаємної інтеграції економічного, політичного і соціального полів. Одним із виявів цієї спроби є створення Європейського Союзу. Аргументами такого процесу були і спільні цінності, на яких стоять європейські держави. Зокрема часто акцентують увагу на спільному християнському корінні європейців та тисячолітній взаємодії європейських народів. Європа єднається відразу в багатьох просторах. Ми можемо впевнено говорити про інтеграцію в політико-правовій сфері, яку ми можемо побачити через уніфікацію європейського законодавства та через появу нових загальноєвропейських органів управління. Економічну інтегрованість також досить просто прослідкувати через обсяги обмінів між кордонами європейських держав [@Schwartz2012].

Найважче продемонструвати інтеграції в полі соціальному, зокрема в сфері особистих цінностей громадян. Невідомо, чи стираються ціннісні бар’єри між жителями різних європейських регіонів і чи вирішальним для них є громадянство. Не секрет, що ряд подій європейської історії ХІХ-ХХ століть призвів до формування міжрегіональних “ліній розлому”. Найвідомішою такою лінією є так звана “залізна завіса”, яка на майже 50 років розділила Європу на капіталістичний і соціалістичний табори. Також загальновідомими є відмінності у розвитку країн європейського Півдня (Португалія, Іспанія, Греція, Італія) з їх тривалою авторитарною історією та країнами Західної Європи, які відносно рано обрали демократичний шлях розвитку (Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія). Німеччина в свою чергу після повалення нацистського режиму взагалі була розділена як країна на дві частини [@bilsky].

Однак після епохи постійного протиборства та розділень з кінця 1980-х років у Європі набрали сили інтеграційні процеси і наразі 27 країн Європи об’єднані спільним економічним і політичним простором, а якщо враховувати спрощені візові та економічні процедури, асоційовані членства, то майже всі європейські країни наразі утворюють одну велику спільноту. Така єдність економічного, політичного та соціального просторів сприяє більш динамічному культурному обміну між населенням різних європейських країн, особливо сусідніх. Ми припускаємо, що це все разом сприяє формуванню схожих цінностей у жителів Європи. Ознаки цього очевидні навіть через наявність та поширення використання терміну "європейські цінності" [@dopira].

Наявність спільного ціннісного простору дозволить також нам відповісти на питання, чи існує європейська ідентичність, адже схожі погляди на життя є запорукою досягнення взаєморозуміння у європейців. Також дослідження існування тенденції до утворення спільного ціннісного поля в Європі може допомогти відповісти на питання, який вплив мають процеси інтеграції у політичній і економічній сферах на сферу соціальну. Дані Європейського соціального дослідження є чудовим матеріалом, за допомогою якого ми можемо відповісти на ці питання.

Таким чином, ми можемо сформулювати три основні гіпотези нашої магістерської роботи:

  1. протягом 2002-2014 років цінності європейців стали більш схожими і національні кордони не відіграють вирішальної ролі в їх розподілі.
  2. життя в роки економічного спаду впливає на схильність до певних цінностей
  3. життя в роки політичної нестабільності впливає на схильність до певних цінностей

Метою цього дослідження було з’ясувати роль державних кордонів у динаміці розподілу цінностей європейських країн протягом 2002-2014. Нас цікавили у першу чергу відмінності у цінностях між країнами у розрізі їх часу інтеграції в ЄС, а також в розрізі поколінь (молодь, середній вік, старший вік). При цьому ми припускаємо, що молодше населення Європи є більш ціннісно єдиним, ніж старше. Також ми передбачаємо, що різні країни демонструватимуть різну динаміку інтеграції в європейський ціннісний простір.

Об'єкт - соціальні цінності жителів Європи.

Предмет - географічні закономірності розподілу соціальних цінностей у Європі.

Мета цього дослідження полягає у виявленні географічних закономірностей розподілу соціальних цінностей у Європі.

Завдання:

  1. узагальнити цінності країн-учасників ЄСС до показників, придатних для подальшого аналізу зв'язку з економічним зростанням;
  2. встановити, скільки років зростання припало на життя кожного респондента ЄСС;
  3. усунути вплив інших змінних на цінності респондентів ЄСС;
  4. перевірити гіпотезу про зв'язок кількості років економічного зростання, які припали на життя респондента ЄСС та його цінностей;
  5. виявити період найбільшої чутливості до економічних змін у респондентів ЄСС.

Структура наукової роботи. Наукова робота містить __ сторінок та складається зі Вступу, 4 розділів, Висновків, Списку викоирстаних джерел та __ додатків.

Огляд літератури

Розділ І. Теоретико-методологічні засади дослідження соціальних цінностей

Соціальні цінності: визначення та операціоналізація

Соціальні цінності. Ідеали, які керують або кваліфікують особисту поведінку, взаємодію з ними інші, та інші ситуації соціальної взаємодії (Braithwaite і Blamey, 1998).

Цінності не є новим напрямком соціологічних досліджень. Так, вони займали вагоме місце ще в теоріях класиків соціології Вебера та Дюркшайма, де вони були елементом пояснення соціальної організації та змін. Класична праця Вебера "Протестантська етика та дух капіталізму" є по суті першою соціологічною спробою показати, як різні цінності, зумовлені релігією, впливають на економічні процеси та господарську активність населення. При цьому поле досліджень цінностей не обмежується соціологією: цінності вивчаються і у психології (тут мова йде про індивідуальні цінності), антропології та інших суміжних із соціологією дисциплінах.

Цінності є дуже важливими для пояснення культурних відмінностей, відмінностей у розвитку суспільства чи його окремих соціальних груп. При цьому цінності можуть бути як "двигуном" соціальних змін, так і їх результатом.

З 1990-х років дослідження цінностей знову актуалізувалось, що не дивно у зв'язку з глобалізаційними процесами, які все частіше змушують нас говорити про міжкультурні відмінності. У соціології у цей час з'являються нові теорії, покликані операціоналізувати поняття "соціальних цінностей". Тут у першу чергу йде мова про теорію базових людських цінностей Шалома Шварца.

Застосування конструктивного значення в суспільних науках протягом минулого століття зазнало відсутності узгодженої концепції базових цінностей, змісту і структури відносин між цими цінностями, а також надійних емпіричних методів їх вимірювання (Hitlin & Piliavin). , 2004; Rohan, 2000). Останні теоретичні та методологічні розробки (Schwartz, 1992; Smith & Schwartz, 1997) призвели до відродження досліджень цінностей.

Остання теорія стосується основних цінностей, які визнають люди у всіх культурах. Вона ідентифікує десять мотиваційно різних типів цінностей і визначає динамічні відносини між ними. Деякі цінності конфліктують один з одним (наприклад, доброзичливість і сила), тоді як інші - сумісність (наприклад, відповідність і безпека). "Структура" цінностей відноситься до цих відносин конфлікту і конгруентності між цінностями. Цінності структуруються подібним чином у різних культурних групах. Це говорить про те, що існує універсальна організація людських мотивацій. Хоча характер цінностей та їх структура можуть бути універсальними, індивіди та групи істотно відрізняються відносно важливості, яку вони приписують цінностям. Тобто індивідууми та групи мають різні ціннісні «пріоритети» або «ієрархії».

Цінності є однією з кількох конструкцій, що перекривають соціальні науки (Inglehart 1971; Kluckhohn 1951; Smith 1963; Williams 1968). Вони були вузько визначені з точки зору привабливості об'єктів (Becker і McClintock 1967), в загальному вигляді абстрактних принципів, що керують суспільним життям (Rokeach, 1968), і між цими крайнощами, як стабільні уподобання, які мають особистості щодо специфічних умов. (Інглгарт, 1977). Ця стаття розглядає цінності як абстрактні принципи (наприклад, рівність, людська гідність). Як такі, вони застосовуються так само добре, як і критерії, які визначають індивідуальне прийняття рішень та формують інституційну практику. Застосованість концепції як до мікрорівню окремих пізнань (про те, що є правильним і можливим), так і до макрорівні права і політики (про те, що є допустимим і можливим) робить цінності ідеальним інструментом для аналізу напруженості між індивідами та соціальних інститутів.

Проте універсальність конструкції не була прийнята некритично. Корисність абстрактних цінностей була поставлена під сумнів з боку тих, хто стурбований своєю невизначеністю у змісті та дії. Ця стаття стверджує, що, незважаючи на ці властивості, цінності мають достатнє спільне розуміння навколо свого центрального ядра, що вважається стабільним і значущим явищем, яке можна використовувати надійно і достовірно для пояснення політичного вибору на рівні окремих осіб та інституцій.

Європейські цінності

Критика цінностей

Хоч цінності часто стають предметом соціологічних досліджень, сама концепція цінностей неодноразово критикувалась.

В останні роки цінності як абстрактні уявлення про бажані втратили частину своєї легітимності серед тих, хто прагнув пояснити політичну поведінку індивідів через когнітивні процеси (Sears, Huddy and Schaffer 1986). Через абстрактного характеру цінностей висловлювалися сумніви щодо того, якою мірою ці цінності легко транслюються у поведінку людини (Bauman 1993; Denver and Hands 1990; Schuman 1975; Ziegert 1995). У деяких кварталах цінності розглядаються як соціальні ідеали, які відокремлені від світу дій (Krygier and Glass 1995), інші вважають їх соціальною пропагандою, яку можна використовувати для виправдання дій (Kristianson and Zanna 1994; Stephenson 1974). Скептики ставлять під сумнів важливість цінностей у порівнянні з іншими більш чутливими до контексту поняттями, такими як потреба, інтерес, ставлення та норма, коли метою є передбачити, що людина буде робити в конкретній ситуації (Ajzen 1991; Bandura 1986; Downs 1957; Fishbein); і Ajzen 1975; Sears, Huddy and Schaffer 1986). У середині таких аргументів абстрактні цінності наблизилися до позиції наукового невідповідності, вважаючись занадто віддаленою від реального світу, щоб бути цікавими і занадто відкритими для численних інтерпретацій для формування дій. Хоча такі аргументи викликають повагу, вони ігнорують потребу в конструкціях, які мають значення як на рівні індивідуальної поведінки, так і на рівні інституційної практики. Цінності, як це концептуалізували Kluckhohn (1951) і Rokeach (1973), є принципами дії, що охоплюють абстрактні цілі в житті і способи поведінки, які індивід або колектив вважає кращим у контексті та ситуаціях. Значення, як такі, є мікро-макропоняттями. На мікрорівні індивідуальної поведінки цінності мотивують як інтерналізовані стандарти, які узгоджують потреби людини з вимогами суспільного життя. Вони дозволяють окремим особам оцінювати варіанти, які їм доступні для дій. На макрорівні культурних практик, цінності являють собою спільні розуміння, що дають сенс, порядок і інтеграцію до соціального життя. Без цінностей, Kluckhohn стверджував, "[т] тут не може бути особистої безпеки і ніякої стабільності соціальної організації" (стор. 400). Цінності рамкового інституційного прийняття рішень (Rokeach 1979). У демократичному суспільстві соціальна цінність, така як правило людей, стримує дії, які уряди вважають законними у досягненні своїх політичних цілей. Той факт, що існує багато варіантів у межах обмежень, не зводить нанівець їхню корисність. Дійсно, універсальність додає до їхньої довговічності в часі і контексті (Braithwaite 1998b), і закріплює їх глибоко в культурі таким чином, що деякі варіанти стають немислимими.

[@BRAITHWAITE_1998]

Природа цінностей

Існують різні теорії формування цінностей. Загалом їх можна згрупувати в 6 категорій:

  1. Цінності - це переконання, нерозривно пов'язані з афектами. Коли значення активовані, вони стають відчутними. Люди, для яких незалежність є важливою цінністю, збуджуються, якщо їм загрожує незалежність, відчаю, коли вони безпорадні, щоб захистити її, і щасливі, коли їм це подобається.
  2. Цінності стосуються бажаних цілей, які стимулюють дії. Люди, для яких соціальний порядок, справедливість і корисність є важливими цінностями, мотивовані для досягнення цих цілей.
  3. Цінності перевершують конкретні дії та ситуації. Значення послуху і чесності, наприклад, можуть бути актуальними на робочому місці або в школі, у бізнесі чи в політиці, з друзями або незнайомими людьми. Ця особливість відрізняє цінності від норм і ставлення, які зазвичай відносяться до конкретних дій, об'єктів або ситуацій.
  4. Цінності служать стандартами або критеріями. Значення керують вибором або оцінкою дій, політики, людей і подій. Люди вирішують, що є хорошим або поганим, виправданим або нелегітимним, що варто робити чи уникати, виходячи з можливих наслідків їхніх заповітних цінностей. Але вплив цінностей у повсякденних рішеннях рідко буває свідомим. Цінності потрапляють в усвідомлення, коли дії чи судження, які ми розглядаємо, мають суперечливі наслідки для різних цінностей.
  5. Цінності впорядковані за важливістю відносно один одного. Народні цінності формують впорядковані системи пріоритетів, які характеризують їх як індивідів. Чи приписують вони новим чи традиціям більше значення для досягнення або справедливості? Ця ієрархічна особливість також відрізняє цінності від норм і ставлення.
  6. Відносна важливість кількох цінностей керує діями. Будь-яке ставлення або поведінка, як правило, має наслідки для більш ніж одного цінності. Наприклад, відвідування церкви може виражати і пропагувати традиції і цінності відповідності за рахунок цінностей гедонізму і стимулювання. Компроміс серед відповідних конкуруючих цінностей спрямовує на погляди та поведінку (Schwartz, 1992, 1996). Значення впливають на дії, коли вони є актуальними в контексті (отже, ймовірно, будуть активовані) і важливі для актора.

Дослідження соціальних цінностей

Шкала Шварца для вимірювання соціальних цінностей

Операціоналізація соціальних цінностей - складна справа і попри тривалий час досліджень цінностей довго не існувало універсальних шкал їх вимірювання. Сама поява таких шкал у великій мірі заслуга міжнаціональних порівняльних соціологічних досліджень, які без єдиної узгодженої шкали вимірювання цінностей просто б не мали сенсу. Мова йде в першу чергу про два таких дослідження - Європейське соціальне дослідження та Глобальне дослідження цінностей.

В ЄСС для характеристики персональних цінностей використовується шкала Шварца. Вона в своєму класичному вигляді включає в себе 10 компонентів:

  1. влада

Мета: соціальний статус і престиж, контроль чи домінування над людьми і ресурсами.

Цінність влади присутня в багатьох соціологічних теоріях. З точки зору функціоналізму вона виникає як наслідок диференціації статусів (Parsons, 1951). За великим рахунком соціальні інститути в тому вигляді, в якому вони існували й існують зараз були б неможливими без прийняття й існування цінності влади. Тільки прийняття влади як цінності уможливлює появу і дотримання ієрархій у суспільствах. Щодо первісної причини появи цінності влади, то тут переважно дослідники сходяться на думці, що це наслідок перетворення індивідуальних потреб у контролі та домінуванні над іншими. (наприклад, Allport, 1961)

  1. досягнення

Мета: особистий успіх шляхом демонстрації компетентності відповідно до соціальних стандартів.

Компетентна робота, яка генерує ресурси, необхідна для того, щоб люди могли вижити, а групи та установи - для досягнення своїх цілей. Як визначено тут, значення досягнень підкреслюють, що вони демонструють компетентність з точки зору існуючих культурних стандартів, тим самим отримуючи соціальне затвердження. (амбіційний, успішний, здатний, впливовий) [розумний, самоповага, соціальне визнання]

  1. гедонізм

Мета: задоволення або чуттєве задоволення для себе.

Суть гедонізму полягає у задоволенні фізичних потреб і потреб, пов'язаних із ними. Найбільш детально гедонізм описаний у працях Зігмунда Фройда (зокрема він детально описує з точки зору своєї теорії причини тяги людини до задоволення). Суспільство споживання винесло дискусії про гедонізм на новий рівень, адже саме ця цінність є однією із пояснювальних факторів його появи. (наприклад, Freud, 1933; Williams, 1968)

  1. стимулювання

Мета: хвилювання, новизна і виклик у житті.

Значення стимулювання випливають з організмічної потреби в різноманітності і стимуляції, щоб підтримувати оптимальний, позитивний, а не загрозливий рівень активації (наприклад, Berlyne, 1960). Ця потреба, ймовірно, пов'язана з потребами, що лежать в основі цінностей самонаправлення (див. Deci, 1975). (різноманітне життя, захоплююче життя, сміливість)

  1. самостійність

Мета: самостійна думка і дія - вибір, створення, дослідження.

Самостійне спрямування випливає з організмічних потреб для контролю і майстерності (наприклад, Bandura, 1977; Deci, 1975) і інтерактивних вимог автономії і незалежності (наприклад, Kluckhohn, 1951; Kohn & Schooler, 1983). (творчість, свобода, вибір власних цілей, цікавий, незалежний) [самоповага, розумний, конфіденційність]

  1. універсалізм

Мета: розуміння, розуміння, толерантність і захист благополуччя всіх людей і природи.

Це контрастує з груповим фокусом цінностей доброзичливості. Значення універсалізму випливають з потреб виживання індивідів і груп. Але люди не визнають цих потреб, поки вони не зустрінуться з іншими людьми за межами розширеної первинної групи і поки вони не усвідомлять брак природних ресурсів. Тоді люди зможуть зрозуміти, що нездатність прийняти інших людей, які по-різному ставляться до них, і справедливо ставляться до них, призведе до загрозливих для життя конфліктів. Вони також можуть усвідомити, що нездатність захистити природне середовище призведе до знищення ресурсів, від яких залежить життя. Універсалізм поєднує два підтипи, що викликають занепокоєння - для благополуччя тих, хто живе в суспільстві і в світі, і для природи (широкомасштабні, соціальна справедливість, рівність, світ в мирі, світ краси, єдність з природою, мудрість, захист навколишнього середовища) [внутрішня гармонія] , духовне життя]

Рання версія теорії цінностей (Schwartz, 1992) підняла можливість того, що духовність може становити ще одну універсальну цінність. Визначальною метою духовних цінностей є сенс, когерентність і внутрішня гармонія за допомогою виходу за межі повсякденної реальності. Якщо знаходження остаточного сенсу є основною людською потребою, то духовність може бути чітко визначеною цінністю у всіх суспільствах. Обстеження цінності включало в себе можливі маркери для духовності, почерпнуті з найрізноманітніших джерел (духовне життя, сенс у житті, внутрішня гармонія, віддаленість, єдність з природою, прийняття моєї частки в житті, побожність). Проте духовність не демонструвала послідовного значення в різних культурах. За відсутності послідовного міжкультурного сенсу, духовність була відкинута від теорії, незважаючи на її потенційне значення в багатьох суспільствах.

  1. доброзичливість

Мета: збереження та зміцнення добробуту тих, з ким часто спілкуються особисто («група»).

Значення доброчинності випливають з основної вимоги до гладкого функціонування групи (див. Kluckhohn, 1951) і від організмічної потреби у приналежності (пор. Maslow, 1965). Найбільш критичними є відносини всередині сім'ї та інших первинних груп. Значення доброзичливості підкреслюють добровільну турботу про добробут інших людей. (корисний, чесний, прощаючий, відповідальний, вірний, щира дружба, зріла любов) [почуття приналежності, сенс у житті, духовне життя].

Значення доброзичливості та відповідності сприяють кооперативним та підтримуючим соціальним відносинам. Однак цінності доброзичливості забезпечують інтерналізовану мотиваційну базу для такої поведінки. Навпаки, значення відповідності сприяють співпраці, щоб уникнути негативних наслідків для себе. Обидва значення можуть мотивувати той самий корисний акт окремо або разом.

  1. конформність

Мета: стримування дій, схильностей і імпульсів, які можуть порушити або завдати шкоди іншим і порушити соціальні очікування або норми.

Значення відповідності випливають з вимоги, що індивідууми перешкоджають нахилам, які можуть порушити та підірвати плавну взаємодію та функціонування групи. Як я їх визначаю, значення відповідності підкреслюють самообмеження у повсякденній взаємодії, як правило, з близькими іншими. (слухняна, самодисципліна, ввічливість, шанування батьків і старших) [вірних, відповідальних]

  1. традиція

Мета: повага, відданість і прийняття звичаїв і ідей, які надає культура або релігія людини.

Групи повсюдно розробляють практику, символи, ідеї та переконання, які представляють їх спільний досвід і долю. Вони стають санкціонованими як цінні групові звичаї і традиції. Вони символізують солідарність групи, виражають її унікальну цінність і сприяють її виживанню (Durkheim, 1912/1954; Parsons, 1951). Вони часто приймають форму релігійних обрядів, вірувань і норм поведінки. (повага до традиції, покірних, побожних, прийняття моєї частки в житті) [помірне, духовне життя]

Традиції та цінності відповідності особливо близькі мотиваційно; вони поділяють мету підпорядкування себе соціально нав'язаним очікуванням. Вони відрізняються, перш за все, об'єктами, яким підпорядковує себе. Відповідність тягне за собою підпорядкування особам, з якими часто взаємодіє - батьки, вчителі та боси. Традиція тягне за собою підпорядкування більш абстрактним об'єктам - релігійним і культурним звичаям і ідеям. Як наслідки, значення відповідності закликають реагувати на поточні, можливо змінюються очікування. Традиційні цінності вимагають реагування на незмінні очікування від минулого.

  1. безпека

Мета: безпека, гармонія і стабільність суспільства, відносин і самого себе.

Значення безпеки випливають з основних індивідуальних та групових вимог (див. Kluckhohn, 1951; Maslow, 1965). Деякі цінності безпеки слугують в першу чергу індивідуальним інтересам (наприклад, чистим), інші ширші групові інтереси (наприклад, національна безпека). Навіть останні, однак, в значній мірі виражають мету безпеки для себе або тих, з ким ідентифікується. (соціальний порядок, безпека сім'ї, національна безпека, чиста, взаємна допомога) [здоровий, помірний, почуття приналежності]

У ЄСС ці цінності відображені в 23-х змінних. Існує окрема інструкція по узагальненню цих цінностей до 10 описаних вище. Її суть полягає в тому, що рахується по кожному респонденту середнє значення змінних, що відповідають певній цінності і віднімається середнє значення відповідей на всі питання, що відповідають усім цінностям. Це нормально, адже шкала в певній мірі дуальна, тобто одній цінності ми можемо протиставити іншу. І таким чином ми уникаємо ситуації, коли людина загалом відповідає, що всі характеристики на неї схожі, і через це виходить викривлення даних у дослідженні.

Цю шкалу з 10 пунктів можна ще більше узагальнити до 4-х. Такий спосіб є науково обґрунтованим і описаним у документації ЄСС:

  1. Відкритість до змін (Openness to Change)
  2. Самоперевершення (Self-Trancendence)
  3. Збереження (Conservation)
  4. Самовдосконалення (Self-Enhancement) [5]

Це два виміри цінностей, описані Шварцом. Його схема цінностей уможливлює протисатвлення цінностей між собою. Сама можливість протиставлення є зручними аналітичним інструментом, який дозволює досить просто порівнювати групи людей.

Перегляд значень, організованих за двома біполярними розмірами, дозволяє нам підсумувати протиставлення між конкуруючими значеннями. Як показано на малюнку 1, один вимір протиставляє цінності «відкритості до змін» і «збереження». Цей вимір охоплює конфлікт між цінностями, які підкреслюють незалежність думки, дій, почуттів і готовності до змін (самоврядування, стимулювання) і цінностей, які підкреслюють порядок, самообмеження, збереження минулого і опору змінам (безпека, відповідності, традиції). Другий вимір контрастує цінностями «самопідвищення» та «самовизначення». Цей вимір охоплює конфлікт між цінностями, які підкреслюють турботу про добробут і інтереси інших (універсалізм, доброзичливість) і цінності, які підкреслюють прагнення до власних інтересів і відносно успіху і домінування над іншими (влада, досягнення). Гедонізм поділяє елементи як відкритості до змін і самовдосконалення.

Хоча теорія дискримінує десять цінностей, вона постулює, що на більш базовому рівні цінності формують континуум пов'язаних мотивацій. Цей континуум породжує кругову структуру. Щоб пояснити природу континууму, відзначу спільні мотиваційні акценти суміжних значень:

а) влада ідосягнення - соціальнаперевагою іповагою; б) досягненняандеонізму - егоцентричногозадоволення; в) гедонізм і стимуляція - прагнення афективно приємного збудження; г) стимуляціясамонаправлення - внутрішньоінтереснаінвелевіімастери; д) самоврядуванняі універсалізм - обгрунтованістьодногосуспільного судження і комфортності різноманітність існування; f) універсалізм і доброзичливість - посилення інших і трансцендентність егоїстичні інтереси; г) доброзичливість ітрадиція - прихильність доодної групи; h) доброзичливістьівідповідність - нормативнеповедінка, що сприяє підвищеннювідносин; і) відповідність і традиція - підпорядкування самого себе на користь соціально нав'язаного очікування; j) традиції та безпека - збереження існуючих соціальних механізмів, які дають впевненість у житті; k) відповідність і безпека - захист порядку і гармонії у відносинах; l) безпека і влада - уникнення або подолання загроз шляхом контролю відносин і ресурсів.

Висновок до розділу І

Підсумовуючи, циркулярне розташування значень являє собою мотиваційний континуум. Чим ближче будь-які два значення в будь-якому напрямку навколо кола, тим більше подібні їх основні мотивації; чим більш віддалені, тим більше антагоністичні їх мотивації. Ідея, що цінності утворюють мотиваційний континуум, має критичне значення: поділ області значень на десять різних значень є довільною зручністю. Доцільно розділяти елементи вартості на більш-менш точні та чіткі значення відповідно до потреб та завдань свого аналізу.4. Поняття цінностей, організованих у круговій мотиваційній структурі, має важливе значення для відносин значень до інших змінних. Це означає, що цілий набір з десяти значень пов'язаний з будь-якою іншою змінною (поведінка, ставлення, вік тощо) інтегрованим чином.

Таке узагальнення є прийнятним для нашої аналітичної роботи, оскільки її головна мета показати саме наявність зв’язку, а не його суть. Тим паче ми не ставимо за мету характеризувати цінності європейців, а лише говорити про те, чи є стали вони більш схожими протягом часу.

Використання шкали Шалома Шварца для досягнення мети нашої роботи викликане наступними причинами:

  1. використання цієї шкали в доступних масивах даних ЄСС. Ця шкала є визнаним інструментом вимірювання цінностей, в її основі лежить універсальна теорія людських цінностей Шварца.
  2. шкала Шварца легко зводить вимірювання цінностей до двох дихотомій. Для нашої роботи це досить зручно, оскільки ми не ставимо за мету здійснити опис цінностей європейців, а лише загалом продемонструвати, які фактори вплинули на географічний розподіл цінностей. Використання для цього лише двох пар цінностей дуже спрощує нам роботу.

Розділ ІІ. Географічні закономірності розподілу цінностей в Європі

Відповідь на це питання можна отримати через показники просторової асоціації (Indicators of spatial association).

Просторова асоціація полягає в наяності кластерів у просторовому розташуванні даних змінної. Наприклад, це може бути наяність певного явища у тільки близьких на карті точках. Таким явищем може бути епідемія хвороби. Просторову асоціацію ми спостерігаємо в Україні, коли дивимось на результати виборів, адже у нас стабільно відтворюється підтримка проєвропейських сил в західних та центральних регіонах, тоді як на Сході та Півдні помітно більшу підтримку мають проросійські сили. І точки обох підтримок не розсіяні на карті випадково, вони всі концентруються одне біля одного.

Найвідомішим показником просторової асоціації є просторова автокореляція. Автокореляцією називають кореляцію функції із самою собою з певним зміщенням. Таким зміщенням може бути простір. Суть просторової автокореляції полягає в коваріації властивостей у географічному просторі: характеристики в близьких місцях корелюють сильніше, ніж у віддалених. Звісно, як і кореляція, так і автокореляція не стверджують про каузальний зв’язок, а лише показують певну взаємозалежність.

Просторова автокореляція є двох типів – глобальна і локальна. У нашій статті мова йтиме про глобальну автокореляцію, адже процеси, які ми досліджуємо відбуваються на просторах цілого континенту. Глобальна просторова автокорреляция є мірою загальної кластеризації даних [1]. Мірою просторової автокореляції є І Морана, винайдена Патріком Альфредом Пірсом Мораном, автралійським математиком [4]. Коефіцієнт просторової автокореляції Морана є розширенням кореліцї Пірсона для одновимірних рядів. Так, якщо r Пірсона для двох змінних однакової довжини (x та y) визначається як: $$r = r_{xy} =\frac{\sum(x_i-\bar{x})(y_i-\bar{y})} {\sqrt{\sum(x_i-\bar{x})^2}~\sqrt{\sum(y_i-\bar{y})^2}}$$

де $\bar{x}$ та $\bar{y}$ - середній значення відповідних змінних. Якщо ми вивчаємо певні ознаки, розподілені в географічному просторі, то логічно очікувати, що їх значення в близьких територіальних одиницях будуть, швидше за все, схожими, а у віддалених - помітно відрізнятимуться. Щоб це виявляти у формулу вище потрібно додати вагові коефіцієнти, які б таку близькість чи віддаленість позначали, у найпростішому випадку ми можемо сусідні територіальні одиниці позначати одиницею, а ті, які не мають сусідства - нулем. Власне, у цьому полягає ключова відмінність формули просторової автокореляції (частка "авто" тут позачає те, що ми вивчаємо не зв'язок однієї ознаки з іншою, а зв'язок однієї і тої самої змінної зі зміщеним варіантом самої себе) від традийіної формули кореляції Пірсона - у наявності вагових коефіцієнтів, які позначаються як $w_{ij}$.

Суть просторової автокореляції полягає в кореляції значень змінних в місцях, що мають сусіднє розташування у просторі. Moran's I визначають як:

${\displaystyle I={\frac {N}{\sum {i}\sum {j}w{ij}}}{\frac {\sum {i}\sum {j}w{ij}(X{i}-{\bar {X}})(X{j}-{\bar {X}})}{\sum {i}(X{i}-{\bar {X}})^{2}}}}$, де $N$ – кількість просторових одиниць (наприклад, міст, регіонів); $I \ j$ – індекси просторових одиниць; $X$ – значення змінної для просторової одиниці; $\bar{X}$ – середнє від $Х$; $w_{ij}$ – матриця просторових значень. [3]

Варто сказати, що індекс Морана є не єдиним, що використовується для обчислення автокореляції у просторі. Використовують також Geary's C для визначення автокореляції на невеликих відстання. Тому цей показник називаєть індексом локальної просторової автокореляції. Однак обчислення автокореляції – це був фінальний етап нашої роботи. Для цього необхидно було здійснити велику підготовчу роботу.

Алгоритм роботи був наступним:

  1. Підготовка даних масивів 7-х хвиль ЄСС до роботи в R. За допомогою бібліотеки foreign масиви було імпортовано для подальшої статистичної обробки.

  2. Компонування змінних дослідження. Нас з усіх великих масивів цікавили змінні, що містили інформацію про особисті цінності, вік, країну та регіон респондентів. Однак змінні з цінностями необхідно було ще окремо вирахувати, оскільки вони визначалися через 2-3 питання. Плюс до цього 10 класичних цінностей Шварца для зручності роботи ми перетворили в 4-ри.

  3. Обробка масивів. Оскільки дослідження у нас порівняльне, то для зручності потрібні змінні потрібно було поєднати в одну таблицю і далі вже працювати з нею. Для кожного масиву було пораховано значення 4-х узагальнених цінностей по кожному регіону, що містився у масиві. Далі 7-м отриманих масивів було поєднано в один за ознакою регіон. Таким чином, ми отримали робочу таблицю розміром, що містила поля регіонів та змінні цінностей по кожній хвилі дослідження.

  4. Щоб мати можливість визначити індекс автокореляції до існуючих змінних в таблиці необхідно було додати змінні географічних координат. Тут варто зауважити, що технічно можна було порахувати автокореляції цінностей двома способами. Перший спосіб полягає в розрахунку показника відштовхуючись від центрів регіонів (центроїдів). Цей спосіб легший у реалізації, дозволяє рахувати автокореляцію для усіх регіонів, однак може некоректно встановлювати факт сусідства (сусідство тут встановлюється не за фактом спільного кордону, а за критерієм близькості в евклідовому просторі (це теж не зовсім коректно) чи за принципом k найближчих сусідів, коли ми встановлюємо, скільки найближчих точок вважати сусідніми. Ми обрали спосіб більш коректний - автокореляцію за полігонами, де сусідні регіони встановлювалися за фактом наявності спільного кордону. Такий спосіб також має свої обмеження, оскільки ми не можемо знайти жодного сусіда для регіону, який повністю знаходиться на острові, тому, коли рахувався індекс не було враховано при цьому вплив таких регіонів як Крит, Корсика, Сицілія та Сардинія. Однак таких регіонів небагато, щоб сильно спотворити висновки, та ми їх розглянули додатково через графічний аналіз.

  5. Перевірка гіпотези, що полягала в обрахуванні індексу автокореляції Морана.

Обчислити Індекс Морана в R можна в двох бібліотеках: у бібліотеці apa - автокореляцію за точками, а в бібліотеці spdep - автокореляцію за полігонами. Оскільки ми використовували другу бібліотеку також додатково було проведено роботу з уніфікації назв регіонів у різних хвилях ЄСС (через переіменування, адміністративні реформи та банальну зміну принципу розбивки країни на регіони організаторами ЄСС їх назви та величина у різних хвилях ЄСС в рамках однієї країни могли різнитися), аби дані різних хвиль узгоджувалися між собою.

Робочий масив формату SpatialPolygonDataFrame являє собою набір значнь координат меж регіонів та значень цінностей, які ми взяли із масивів ЄСС. Такий масив далі подавався на вхід в функцію розрахунку коефіцієнту автокореляції Морана. На виході ми отримували значення коефіцієнту та p-value. Останнє свідчить про те, чи можемо ми на основі спостережуваного значення робити висновок щодо гіпотези.

На практиці функція робить матриці точок з нулями і одиницями. Одиниця позначає наявність зв’язку одного регіону з іншим. Потім іде визначення наскільки ці сусіди за значенням змінної є сусідами в географічному просторі. Збіг цих сусідств і є просторовою автокореляцією.

При аналізі потрібно зважати ще і на те, що сам Європейський Союз та учасники дослідження постійно змінювалися. Далеко не всі країни брали участь у дослідженні постійно. Плюс до цього при опитуванні в різних країнах у різних хвилях дослідження використовувався інколи різний поділ регіонів. Тому бували ситуації, коли країна брала участь в дослідженні постійно, але регіони в масиві присутні були різними.

Ми виділили 5 груп країн:

  1. Всі країни, що брали участь в дослідженні хоч одного разу. Вона нам цікаві найбільше з тої точки зору, що через них ми можемо перевірити, наскільки впливає на показник зміна учасників опитування.
  2. Країни, що брали участь в дослідженні і були членами ЄС станом на 2002 рік.
  3. Країни, що брали участь в дослідженні і були членами ЄС станом на 2004 рік. До попереднього масиву додалися Польща, Угорщина, Словенія, Словаччина, Чехія, Литва, Естонія, Латвія.
  4. Країни, що брали участь в дослідженні і були членами ЄС станом на 2007 рік. До попереднього масиву додалася Болгарія та Румунія.
  5. Країни, які брали участь в усіх хвилях дослідження.

Всі країни з масиву

За аналізом динаміки автокореляції цінностей в усіх країнах Європи ми зафіксували загальну тенденцію до росту інтеграції європейських держав. Так, наприклад, якщо станом на 2002 рік автокореляція за цінністю відкритості до змін становила 0.67, то уже в 2016 році цей показник зріс до 0.78. За іншими цінностями ми також бачимо ріст автокореляції. Цінність відкитості до змін наразі в європейських країнах проявляється найбільш схоже.

**Таблиця 1. Динаміка автокореляції цінностей **

## Error in eval(lhs, parent, parent): object 'tendenz' not found

З малюнку 1 видно, що тенденція до росту показника автокореляції не є лінійною, зокрема під час 4-6 хвиль було навіть зафіксовано його зниження. Це пов'язано (як й інші коливання) з тим, що саме тоді до дослідження долучилось багато країн Східної Європи, у тому числі Росія. Проте після цього автокореляція виросла. Тут ми не можемо однозначно сказати, чи не був викликаний ріст показників саме збільшенням інтеграції, тому додатково проаналізували автокореляцію за поколіннями.

Малюнок 1. Значення індексу Морана за хвилями ЄСС у розрізі 4-х цінностей

## Error in ggplot(tendenz, aes(as.numeric(round), estimate1, linetype = value)): could not find function "ggplot"

Як виявилось, покоління різні покоління європейців демонструють різну ступінь спорідненості. Так, молодь (до 35 років) та представники середнього віку (35-60 років) значно інтегрованіші в загальноєвропейський простір, ніж старше покоління (60+ років). Особливо сильні відмінності за цінностями консерватизму та самотрансцендентності, що можна побачити з таблиці 2.

Таблиця 2. Просторова автокореляція цінностей для вікових груп

## Error in eval(lhs, parent, parent): object 'ages' not found

Показники автокореляції все ж є загальною характеристикою уніфікованості простору, однак, якщо ми хочемо охарактеризувати основні закономірності розподілу цінностей, то маємо потребу звернутися до графічного аналізу.

Малюнок 2. Карта розподілу цінностей у просторі

## Error in ggplot(): could not find function "ggplot"

Так, з карти ми можемо побачити, що ціннісні кордони в Європі розподілені нерівномірно. Наприклад, можна стверджувати, що жителі Франції, Німеччини, Данії, Австрії, Швеції та країн Бенілюксу мають загалом досить схожі цінності (на карті ми не бачимо чіткого кордону між їх сусідніми регіонами). При цьому від них досить сильно відрізняються іспанці, поляки, чехи та італійці, де цінності сусідніх з іншими країнами регіонів помітно відрізняються і ми можемо чітко за кольором побачити меді цих країн. З країн Східної Європи помітно вирізняється Угорщина, яка ціннісно ближча до Захіної Європи, ніж до своїх сусідів. Цікавою є наявність відмінностей між країнами Скандинавії, особливо сильно помітні відмінності між Швецією та Норвегією, яка є історично близькою, але не входитьв Європейський Союз (шведи більш консервативні).

Ця нерівномірність проявляється також, якщо порахувати окремо коефіцієнт автокореляції Морана для груп країн в залежності від дати їх вступу в ЄС (рахувався показник цінностей усереднений за роки участі для кожного регіону). Так, з Таблиці 3 видно, що чим пізніше група країн була інтегрована, тим менш вона ціннісно схожа на інші країни ЄС. Особливо сильно це помітно за цінністю самовдосконалення, тоді як за цінністю збереження цей зв'язок проявляється не так сильно.

Таблиця 3. Автокореляція цінностей за групами країн

country_groups %>% 
  dplyr::select(`Група країн`, value, estimate1) %>% 
  tidyr::spread("value", "estimate1") %>% mutate(
    `Група країн` = c("Члени ЄС станом на 2002 рік", 
                      "Члени ЄС станом на 2004 рік",
                      "Члени ЄС станом на 2007 рік",
                      "Члени ЄС станом на 2013 рік",
                      "Всі країни-учасники ЄСС"
  )
) %>% dplyr::select(`Група країн`, Conservation,	`Openness to Change`,	`Self-Enhancement`,	`Self-Trancendence`) %>%  knitr::kable()
## Error in eval(lhs, parent, parent): object 'country_groups' not found

Для більш точної оцінки тенденцій ми також окремо розглянули ті країни, які брали участь в усіх 8-ми хвилях ЄСС. Це Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Франція, Фінляндія, Угорщина, Ірландія, Норвегія, Польща, Португалія, Словенія, Швеція, Іспанія, Швейцарія та Велика Британія.

З таблиці нижче видно, що тенденція до інтеграції наявна, хоч наявні деякі коливання показників в окремі роки. Тут не варто забувати, що соціальний контекст також може впливати на актуалізацію тих чи інших цінностей. Особливо, якщо цей контекст притаманний тільки одній із країн, що потенційно може викликати розбіжності, які позначаються на коефіцієнті просторової автокореляції.

Таблиця 4. Динаміка автокореляції цінностей в країнах-постійних учасниках ЄСС

## Error in eval(lhs, parent, parent): object 'tendenz_all' not found

Висновок до розділу ІІ

Таким чином, ми можемо стверджувати про наявність тенденції до формування загальноєвропейського ціннісного простору. Ця тенденція проявилася через збільшення автокореляції цінностей країн Європи протягом хвиль ЄСС. На прикладі країн-постійних учасниць дослідження також видно, що цей ріст не є наслідком участі чи не участі певних держав у дослідженні. Також про наявність тенденції свідчить більший показник автокореляції цінностей у молоді та людей середнього віку. Національні ціннісні кордони більш помітні, якщо брати до уваги тільки людей старшого віку (60+). Національні кордони все ще мають велике значення, однак у Західній Європі уже досить складно провести чіткі внутрішні ціннісні кордони. Також можна стверджувати, що так звана "залізна завіса" слабко пояснює ціннісні відмінності. Так, якщо між Польщею та Німеччиною є помітні відмінності, то ось такі країни як Естонія, Угорщина, Словенія ціннісно більш схожі до країн Західної Європи, навіть більш схожі, ніж "старожили" Європейського Союзу Іспанія та Італія, які серед них найбільше вирізняються.

З проведеного дослідження ми не можемо стверджувати про те, що єдиний європейський ціннісний простір буде сформовано у найближчому майбутньому, оскільки не можна виключати поширення відцентрових тенденцій, які уже помітні на політичному та економічному рівні (Брексит, уряди євроскептиків в Італії та Угорщині), однак на даний момент ми зафіксували чіткі ознаки наявності процесу формування такого простору.

Також зауважимо, що обраний метод дослідження (коефіцієнт автокореляції Морана) мав деякі обмеження, через які ми можемо робити тільки генералізовані висновки. Значення індексу Морана могло також сильно коливатися від географічних особливостей регіонів, у яких проводилося ЄСС, та розмірів вибірок, які там робилися (маленький за роззміром регіон має зазвичай маленький розмір вибірки).При цьому неучасть однієї з країн у хвилі могла зробити дуже сильний перекіс для індексу, так само, як і зміна переліку регіонів, що беруть участь у дослідженні.

РОЗДІЛ ІІІ. Економічні закономірності розподілу цінностей в Європі

Актуальність та гіпотеза аналітичної роботи

Механізми і фактори формування цінностей людини давно знаходяться у полі зору суспільствознавців. Самі ці фактори не можна назвати погано дослідженими. На підставі доступної літератури з теми факторів, які впливають на цінності людини, їх можна розділити умовно на дві частини: мікрочинники (сім'я, оточення) та макрочинники (політика держави, система освіти, економіка). При цьому індивіди можуть бути в рамках однакових макро і мікроумов, однак переживати дещо різні досвіди з ними, що в свою чергу спричиняє відмінності у цінностях.

Якщо питання впливу сім'ї, оточеня досить добре досліджені в плані їх впливу на цінності людини, то роль макроекономічних чинників - менше. Тут зробимо уточнення: під макроекономічними чинниками ми розуміємо динаміку і стан економічного розвитку всього суспільства, а не особистості чи окремої сім'ї. У цій аналітичній роботі ми перевіримо гіпотези, присвячені впливу пережитого макроекономічного досвіду на цінності індивіда. Тобто з одного боку ми проаналізуємо те, як впливає економічний розвиток суспільства на цінності індивідів, з іншого боку - персональний досвід індивіда, оскільки при аналізі враховуватиметься період життя кожного опитаного респондента.

Додатково ми перевіримо, в які періоди життя цінності індивіда найбільше піддаються зовнішньому впливу. На думку більшості дослідників, зокрема, Інглехарта - це період студентських років 18-25 [@azuan], однак ми підозрюємо, що в різних суспільств цей час може різнитися.

В основі нашої аналітичної роботи лежать наступні гіпотези.

Гіпотеза-підстава 1: існує зв'язок між роками економічного зростання, що припадають на життя індивіда та його цінностями.

Гіпотеза-наслідок 1.1: чим більше на життя індивіда припало років економічного спаду, тим він консервативніше у своїх поглядах.

Гіпотеза-наслідок 1.2: чим більше на життя індивіда припало років економічного спаду, тим більше він орієнтований на самовдосконалення.

Гіпотеза-підстава 2: вирішальними для цінностей індивіда є роки його юності.

Гіпотеза-наслідок 2.1: найбільший зв'язок між цінностями та економічним ростом країни респондента у період 14-18 років.

Гіпотеза-наслідок 2.2: після 40 років економічний добробут країни проживання індивіда та його цінності не мають зв'язку.

Технічні особливості роботи: усі розрахунки виконано в середовищі R, версії 3.4.3 (2017-11-30). Інші технічні деталі див. Додаток 1.

Дані аналітичної роботи

Масиви даних

Для перевірки гіпотези ми обрали дані усіх нині наявних на сайті ЄСС масивів 8-ми хвиль дослідження та масиву з історичними розрахунками ВВП за паритетом купівельної спроможності для різних країн [@Maddison2018].

Варто зауважити, що для дослідження динаміки економічного розвитку країн Європи ми мали декілька альтернативних масивів даних, однак обрали масив Maddison Historical Statistics Project, що збирає та розміщує Groningen Growth and Development Centre at the University of Groningen. Вибір цього масиву зумовлений наступними причинами:

  • повнотою даних: для більшості країн є розрахунки ВВП починаючи з 1900 року, що хоплює тривалість життя всіх респондентів (наприклад, дані Світового банку охоплюють лише період з 1960 року і до сьогодні);
  • розрахунком за паритетом купівельної спроможності: такий розрахунок більш чітко відтворює те, наскільки економічні зміни відчуло населення країн.

Робота з усіма масивами ЄСС зумовлена тим, що нас не цікавлять окремі держави чи роки проведення дослідження. Мета нашої аналітичної роботи встановити, чи взагалі економічний добробут впливає на цінності людини.

Фільтрація даних

При цьому ми відсіяли окремі країни із загального масиву даних за двома критеріями: наявності повних історичних даних про ВВП та розміром країни. Якщо відсутність даних про ВВП банально унеможливлювало перевірку поставлених гіпотез, то менші країни ми відсіяли через потенційно великий вплив глобальних економічних трендів на них та потенціно високу частку мігрантів серед них (наприклад, нам важко робити висновки щодо Ізраїлю, коли велика частина населення (за даними ЄСС - 33%) пережила частково досвід економіки інших країн). Таким чином, у фінальному масиві ми залишили тільки респондентів з Австрії, Бельгії, Швейцарії, Чехії, Німеччини, Данії, Іспанії, Фінляндії, Франції, Великобританії, Греції, Угорщини, Ірландії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Швеції, Словенії, Естонії, Ісландії, Словаччини, Туреччини, України, Болгарії, Росії, Хорватії, Латвії, Румунії, Литви та Албанії (змінна cntry).

При цьому для чистоти аналізу цей масив було також відфільтровано на основі змінної brncntr, що фіксує факт народження респондента у тій же країні, де його і опитали. Частка таких осіб у різних країнах коливається: від 99,4% в Румунії до 78,3% в Швейцарії.

Подальша фільтрація масиву вже відбувалася на підставі відсутності відповідей на питання, за допомогою яких ми перевіряли гіпотези. Після операцій фільтрування у нас в масиві залишилось загалом 287 836 спостережень за 8 хвиль дослідження у 32 країнах Європи.

Створення додаткових змінних

Після фільтрації наступним етапом роботи було створення нових змінних для перевірки гіпотез. У першу чергу було підготовано узагальнені показники цінностей.

В ЄСС для характеристики персональних цінностей використовується шкала Шварца. Вона в своєму класичному вигляді включає в себе 10 компонентів [@value10]:

  1. влада;
  2. досягнення;
  3. гедонізм;
  4. стимулювання;
  5. самостійність;
  6. універсалізм;
  7. доброзичливість;
  8. конформність;
  9. традиція;
  10. безпека.

У ЄСС ці цінності відображені в 23-х змінних. Існує окрема інструкція по узагальненню цих цінностей до 10. Її суть полягає в тому, що рахується по кожному респонденту середнє значення змінних, що відповідають певній цінності і віднімається середнє значення відповідей на всі питання, що відповідають усім цінностям. Це нормально, адже шкала в певній мірі дуальна, тобто одній цінності ми можемо протиставити іншу. І таким чином ми уникаємо ситуації, коли людина загалом відповідає, що всі характеристики на неї схожі, і через це виходить викривлення даних у дослідженні.

Цю шкалу з 10 пунктів можна ще більше узагальнити до 4-х. Такий спосіб є науково обґрунтованим:

  1. Відкритість до змін (Openness to Change);
  2. Самоперевершення (Self-Trancendence);
  3. Збереження (Conservation);
  4. Самовдосконалення (Self-Enhancement) [@Schwartz2012].

Таке узагальнення є прийнятним для нашої аналітичної роботи, оскільки її головна мета показати саме наявність зв’язку, а не його суть. Тим паче ми не ставимо за мету характеризувати цінності європейців, а лише говорити про те, чи пов'язані вони з досвідом економічного росту.

Для розрахунку узагальнення цінностей нами було створено окрему функцію:

shwartz <- function(ess) {
  ess <- ess %>% mutate(
    impsafe = as.numeric(impsafe), ipstrgv = as.numeric(ipstrgv), ipfrule = as.numeric(ipfrule),
    ipbhprp = as.numeric(ipbhprp), ipmodst = as.numeric(ipmodst), imptrad = as.numeric(imptrad),
    iphlppl = as.numeric(iphlppl), iplylfr = as.numeric(iplylfr), ipeqopt = as.numeric(ipeqopt),
    ipudrst = as.numeric(ipudrst), impenv = as.numeric(impenv), impdiff = as.numeric(impdiff),
    ipadvnt = as.numeric(ipadvnt), ipgdtim = as.numeric(ipgdtim), impfun = as.numeric(impfun),
    ipshabt = as.numeric(ipshabt), ipsuces = as.numeric(ipsuces), imprich = as.numeric(imprich),
    iprspot = as.numeric(iprspot), ipcrtiv = as.numeric(ipcrtiv), impfree = as.numeric(impfree)
  )
  coef <- ess %>% mutate(m = (impsafe + ipstrgv + ipfrule + ipbhprp + ipmodst + imptrad + iphlppl + iplylfr + ipeqopt +
                           ipudrst + impenv  + impdiff + ipadvnt + ipgdtim + impfun + ipshabt + ipsuces + imprich +
                           iprspot + ipcrtiv + impfree)/21) %>% pull("m")
  ess %>% mutate(
    `Self-Enhancement` = (imprich + iprspot+ ipshabt + ipsuces) / 4 - coef, 
     Conservation = (impsafe + ipstrgv + ipfrule + ipbhprp + ipmodst + imptrad)/6 - coef,
    `Self-Trancendence` = (iphlppl + iplylfr + ipeqopt + ipudrst + impenv)/5 - coef,
    `Openness to Change` = (ipcrtiv + impfree + impdiff + ipadvnt + ipgdtim + impfun)/6 - coef
    )
}

Таким чином, ми утворили 4-ри нові змінні, які узагальнено відтворюють цінності європейців.

Наступний крок - визначити, скільки років зростання економіки припало на життя кожного респондента в масиві. Це ми визначили за допомогою наступних кроків:

  • визначили, який проміжок часу нас цікавить у випадку кожного окремого респондента нас цікавить (від року народження до року проведення опитування);
  • у масиві з даними про ВВП країн за паритетом купіівельної спроможності визначили для кожної країни темпи приросту починаючи з 1900 року;
  • за змінними країни та років поєднали два масиви і отримали змінну, в якій було зафіксовано темпи приросту ВВП в усі роки життя респондента до моменту опитування (технічно дані зберігалися у форматі list);
  • зробили на основі створеної змінної ще одну змінну, де зафіксували частку років життя респондента, коли економіка його країни мала приріст.

Саме останню змінну ми далі використовуємо для перевірки гіпотез. Змінна з показниками приросту протягом кожного року життя респондента була залишена для можливості у ході аналізу порахувати додаткові змінні, наприклад, середній темп росту протягом життя чи в певний період життя тощо.

Приріст ВВП рахувався наступним чином:

$$Приріст = \frac{ВВП\ минулого\ року}{ВВП\ поточного\ року}$$ Отже, ми створили в масиві необхідні для перевірки гіпотез змінні.

Перевірка гіпотез

Усунення пливу трендів

Отримані дані мають свою специфіку аналізу. Обчислені показники економічного досвіду респондентів є історично зумовленими. Ми маємо справу частково із часовими рядами (time series). Часові ряди мають наступні особливості:

  • односторонність зв'язку (щось може залежати від часу, але не час від чогось іншого);
  • наявність факторів тренду, сезонності, шуму, які при аналізі варто усувати.

Для визначення об'єктивного впливу частки років економічного росту людини на її цінності, потрібно переконатися, що ті змінні, через які ми перевіряємо наші гіпотези не місять часових зміщень.

Найпростіший шлях - графічний аналіз для виявлення наявності лінійного тренду (чи циклічності) та розрахунок показників автокореляції.

Для цінності консерватизму:

Для економічного росту:

З аналізу видно, що зв'язок між сусідніми роками дуже великий. Це спонукає нас перетворити змінні так, аби усунути лінійні тренди росту та падіння.

Є різні способи усування лінійних трендів із часових рядів. Це можна зробити на основі плаваючого середнього чи лінії лінійної регресії. При цьому далі в аналізі використовуватимуться саме залишки таких моделей. Модель з плаваючим середнім на практиці виявилася не дуже зручною, оскільки за умов її використання перші і останні значенння часового ряду отримують значення NA (банально для моделі не вистачає спостережень, за якими можна зробити лінію плаваючого середнього).

За великим рахунком наш аналіз став аналізом залишиків моделі цінностей та частки економічного росту з часом.

Аналіз взаємозв'язку років економічного росту, які пережила людина і її цінностей

З кореляційного аналізу залишків показав, що взаємозв'язок між економічним ростом та цінностями слабкий. Це доволі прогнозовано, оскільки цінності детермінуються одночасно багатьма факторами, ми ж у своїй аналітичній роботі визначаємо, чи впливає економічний добробут суспільства в принципі хоч у малій мірі на цінності.

З аналізу видно, що найбільш чутливим до економічного росту та спадів є Туреччина, де значення кореляції частки років економічного росту та самовдосконалення дорівнює -0.238 при довірчих інтервалах (-0.275457504; -0.199931526), а кореляція між часткою років економічного росту та консерватизмом дорівнює 0.268 з довірчими інтервалами (0.249106319; 0.322610783). Те, що Туреччина найбільше вирізняється з-поміж країн Європи - це не виглядає дивно через її особливості культури.

cntry estimate statistic p.value parameter conf.low conf.high
Turkey -0.26 -16.52 0.00 3692 -0.29 -0.23
Albania -0.23 -7.28 0.00 993 -0.28 -0.17
Iceland 0.17 7.23 0.00 1853 0.12 0.21
Portugal -0.17 -18.89 0.00 12069 -0.19 -0.15
Romania -0.16 -6.91 0.00 1882 -0.20 -0.11
Spain -0.16 -17.14 0.00 11594 -0.17 -0.14
Greece -0.11 -9.88 0.00 8561 -0.13 -0.09
Estonia 0.10 9.75 0.00 10389 0.08 0.11
Netherlands 0.09 10.63 0.00 13179 0.08 0.11
Denmark 0.08 7.82 0.00 9489 0.06 0.10
Germany 0.08 11.13 0.00 20078 0.06 0.09
Bulgaria -0.07 -5.66 0.00 6928 -0.09 -0.04
Russian Federation 0.07 7.24 0.00 10061 0.05 0.09
Slovenia -0.07 -6.46 0.00 9352 -0.09 -0.05
Croatia -0.06 -2.85 0.00 2445 -0.10 -0.02
Italy -0.06 -1.68 0.09 738 -0.13 0.01
Lithuania -0.06 -4.49 0.00 5490 -0.09 -0.03
United Kingdom 0.06 7.81 0.00 14615 0.05 0.08
Belgium 0.05 5.50 0.00 12337 0.03 0.07
Ireland 0.05 5.58 0.00 13236 0.03 0.07
Sweden 0.05 5.15 0.00 11207 0.03 0.07
Finland 0.04 4.03 0.00 13194 0.02 0.05
France -0.04 -4.95 0.00 12791 -0.06 -0.03
Latvia 0.04 1.82 0.07 1639 0.00 0.09
Ukraine -0.04 -3.04 0.00 6544 -0.06 -0.01
Czech Republic 0.03 3.16 0.00 12454 0.01 0.05
Slovakia -0.03 -2.26 0.02 7789 -0.05 0.00
Austria -0.02 -1.58 0.12 9161 -0.04 0.00
Norway 0.02 2.55 0.01 10980 0.01 0.04
Poland -0.02 -2.79 0.01 12640 -0.04 -0.01
Switzerland -0.02 -2.32 0.02 10143 -0.04 0.00
Hungary -0.01 -0.64 0.53 10249 -0.03 0.01

Як видно з таблиці позитивна кореляція більше 0.05 у таких країн, як Данія, Німеччина, Естонія, Ісландія, Нідерланди та Росія. Негативна кореляція проявляється сильніше. Найбільша негтивна кореляція у вже згаданої Туреччини, Албанії, Греції, Португалії, Румунії та Іспанії. Тобто країни Південної Європи відрізняються реакціями на економічний добробут від країн, розташованих північніше.

cntry sumsq meansq statistic p.value
Albania 21.17 21.17 53.06 0.00
Belgium 12.76 12.76 30.23 0.00
Bulgaria 10.93 10.93 32.08 0.00
Croatia 3.67 3.67 8.15 0.00
Czech Republic 5.05 5.05 10.00 0.00
Denmark 29.81 29.81 61.19 0.00
Estonia 48.84 48.84 95.00 0.00
Finland 8.98 8.98 16.25 0.00
France 13.01 13.01 24.52 0.00
Germany 59.20 59.20 123.90 0.00
Greece 37.49 37.49 97.61 0.00
Iceland 23.74 23.74 52.31 0.00
Ireland 14.76 14.76 31.10 0.00
Lithuania 6.48 6.48 20.18 0.00
Netherlands 48.20 48.20 112.92 0.00
Portugal 106.90 106.90 356.72 0.00
Romania 12.82 12.82 47.71 0.00
Russian Federation 20.67 20.67 52.45 0.00
Slovenia 14.62 14.62 41.80 0.00
Spain 166.61 166.61 293.87 0.00
Sweden 12.34 12.34 26.56 0.00
Turkey 62.81 62.81 272.83 0.00
Ukraine 4.34 4.34 9.22 0.00
United Kingdom 28.39 28.39 60.97 0.00
Norway 2.77 2.77 6.49 0.01
Poland 3.08 3.08 7.81 0.01
Slovakia 2.00 2.00 5.11 0.02
Switzerland 2.39 2.39 5.37 0.02
Latvia 1.57 1.57 3.32 0.07
Italy 1.18 1.18 2.83 0.09
Austria 1.21 1.21 2.48 0.12
Hungary 0.17 0.17 0.40 0.53

Кореляція з консерватизмом менша. Для великої частини країн вона взагалі відсутня.

cntry estimate statistic p.value parameter conf.low conf.high
Turkey 0.27 16.99 0.00 3692 0.24 0.30
Albania 0.16 5.14 0.00 993 0.10 0.22
Latvia -0.13 -5.19 0.00 1639 -0.17 -0.08
Lithuania -0.13 -9.49 0.00 5490 -0.15 -0.10
Austria -0.12 -11.29 0.00 9161 -0.14 -0.10
Spain -0.12 -12.98 0.00 11594 -0.14 -0.10
Estonia -0.09 -9.18 0.00 10389 -0.11 -0.07
Slovakia -0.09 -8.23 0.00 7789 -0.11 -0.07
Bulgaria -0.08 -6.94 0.00 6928 -0.11 -0.06
Croatia -0.08 -4.03 0.00 2445 -0.12 -0.04
Romania 0.08 3.32 0.00 1882 0.03 0.12
Czech Republic -0.07 -7.66 0.00 12454 -0.09 -0.05
Portugal 0.07 7.62 0.00 12069 0.05 0.09
Russian Federation -0.07 -6.99 0.00 10061 -0.09 -0.05
Germany -0.06 -8.63 0.00 20078 -0.07 -0.05
Poland -0.06 -6.75 0.00 12640 -0.08 -0.04
Slovenia -0.06 -5.84 0.00 9352 -0.08 -0.04
Denmark 0.05 4.90 0.00 9489 0.03 0.07
Greece -0.03 -3.08 0.00 8561 -0.05 -0.01
Netherlands 0.03 3.28 0.00 13179 0.01 0.05
Sweden 0.03 3.44 0.00 11207 0.01 0.05
Switzerland 0.03 3.11 0.00 10143 0.01 0.05
Belgium -0.02 -2.42 0.02 12337 -0.04 0.00
Hungary -0.02 -1.93 0.05 10249 -0.04 0.00
Iceland 0.02 0.91 0.36 1853 -0.02 0.07
Ireland -0.02 -2.43 0.02 13236 -0.04 0.00
Italy 0.02 0.65 0.51 738 -0.05 0.10
Ukraine -0.02 -1.37 0.17 6544 -0.04 0.01
United Kingdom 0.02 2.95 0.00 14615 0.01 0.04
Finland -0.01 -0.96 0.34 13194 -0.03 0.01
France 0.01 1.46 0.15 12791 0.00 0.03
Norway -0.01 -0.70 0.49 10980 -0.03 0.01

У випадку консерватизму принцип відмінності між країними менш очевидний. Найбільша позитивна кореляція у Туреччини, Албанії, Португалії та Ісландії. Найбільша негативна кореляція у Австрії, Іспанії, Німеччини та Словаччини. Цікаво, що сусідні і культурно близькі Іспанії та Португалія опинилися на різних полюсах.

cntry sumsq meansq statistic p.value
Albania 5.03 5.03 26.39 0.00
Austria 53.52 53.52 127.44 0.00
Bulgaria 16.41 16.41 48.22 0.00
Croatia 4.90 4.90 16.23 0.00
Czech Republic 18.93 18.93 58.72 0.00
Denmark 9.71 9.71 24.03 0.00
Estonia 23.54 23.54 84.25 0.00
Germany 26.87 26.87 74.50 0.00
Greece 2.35 2.35 9.46 0.00
Latvia 7.65 7.65 26.95 0.00
Lithuania 25.52 25.52 90.12 0.00
Netherlands 3.39 3.39 10.78 0.00
Poland 12.25 12.25 45.63 0.00
Portugal 13.13 13.13 58.13 0.00
Romania 2.80 2.80 11.05 0.00
Russian Federation 14.85 14.85 48.81 0.00
Slovakia 19.16 19.16 67.69 0.00
Slovenia 8.46 8.46 34.08 0.00
Spain 49.72 49.72 168.47 0.00
Sweden 4.02 4.02 11.80 0.00
Switzerland 3.25 3.25 9.65 0.00
Turkey 50.59 50.59 288.57 0.00
United Kingdom 2.88 2.88 8.70 0.00
Belgium 1.60 1.60 5.86 0.02
Ireland 1.82 1.82 5.91 0.02
Hungary 0.95 0.95 3.73 0.05
France 0.70 0.70 2.12 0.15
Ukraine 0.69 0.69 1.88 0.17
Finland 0.33 0.33 0.92 0.34
Iceland 0.29 0.29 0.82 0.36
Norway 0.17 0.17 0.49 0.49
Italy 0.13 0.13 0.43 0.51

Таким чином, частка років життя за економічного росту має малий взаємозв'язок із цінностями. Однак ми припускаємо, що у різні періоди життя цей вплив можу бити різними, або, наприклад, з часом згладжуватися. Саме тому ми на цьому не зупинилися і вирішили перевірити гіпотези про різний час максимального впливу економіки на цінності.

Гіпотези 1.1 і 1.2 підтвердилися частково, оскільки у різних країн різне спрямування зв'язку між цінностями та часткою років економічного добробуту, що припадає на життя людини.

Виявлення часу найбільшої чутливості індивіда до економічних коливань

Визначення рівня впливу частки років економічного зростання, які припадають на життя індивіда у різних країнах, на його цінності замало для повної характеристики цього взаємозв'язку. Без сумніву, є такі періоди життя, коли цінності індивіда більш схильні змінюватися, а є і такі, що навіть затяжна економчіна криза не здатна змінити. Саме тому ми провели додатково аналіз, який допоміг нам визначити такі періоди життя в різних країнах. Так, згідно з нашою гіпотезою такі періоди в різних країнах будуть відмінними через культурні особливості, а також через асинхронність криз. За період життя наших респондентів лише одна криза торкнулася всіх країн - світова фінансова кризха 2008 року. Криза 1973 року не зачепила країни соцтабору, так само як криза 1990-х характерна тільки країнам посткомунізму. У різних країн були свої кризи, пов'язані з різними політичними процесами, особливостями розвитку. Отже, теоретично є всі умови для того, що період найбільшого впливу економіки на цінності в різних країнах буде відмінним.

Для цього ми взяли всіх респондентів старше 40 років (оскільки тільки в таких респондентів ми можемо побачити вплив різних періодів життя на цінності) та проаналізували, в які роки життя економічний розвиток впливав на цінності більше, ніж в інші.

Роки найбільшої чутливості до економічних коливань за країнами (найбільший рівень кореляції):

Austria: (1, 2, 31, 34, 35) Belgium: (3, 7, 8, 9, 10) Switzerland: (3, 10, 11, 12, 13) Germany: (32, 33, 34, 35, 36) Denmark: (31, 32, 33, 34, 35) Spain: (2, 3, 5, 6, 7) Finland: (31, 32, 33, 34, 35) France: (4, 5, 6, 34, 35) United Kingdom: (39, 40, 41, 49, 50) Greece: (4, 20, 21, 22, 27) Hungary: (35, 36, 37, 38, 54) Ireland: (15, 17, 18, 59, 60) Netherlands: (31, 32, 34, 39, 60) Norway: (4, 52, 53, 54, 55) Poland: (17, 18, 19, 20, 21) Portugal: (46, 47, 48, 49, 50) Sweden: (1, 31, 33, 34, 35) Slovenia: (51, 52, 53, 54, 55) Iceland: (22, 43, 56, 57, 58) Turkey: (3, 8, 37, 38, 39) Bulgaria: (29, 30, 31, 32, 33) Romania: (1, 3, 4, 44, 53) Albania: (17, 18, 53, 54, 55) Italy: (1, 57, 58, 59, 60)

Як бачимо, країни можна розділити на 4-ри групи:

  1. найбільша чутливість в дитинистві (Бельгія, Іспанія, Франція, Румунія, Швейцарія)
  2. найбільша чутливість в студентські роки (Греція, Польща)
  3. найбільша чутливість у близько 30-40 років (Австрія, Німеччина, Данія, Фінляндія, Угорщина, Швеція, Болгарія, Туреччина)
  4. найбільша чутливість після 40 років (решта країн)

Таким чином, гіпотези 2.1 і 2.2 не підтвердилися.

Висновки до розділу

Таким чином, вплив частки років економічного росту в житті людини слабко впливає на цінності людини. Найбільший цей вплив в умовно європейської Туреччини.

Розподіл особливостей слабко відповідає відомим теоретичним концепціям розмежування Європи, як-от теорія Еспін-Андересена чи поділ Європи на окремі регіони (Західна, Центральна, Східна, Південна Європи). Найбільш помітні відмінності за лінією північ-південь.

Період найбільшої чутливості до економічних коливань у різних країнах дещо коливається. Є загалом 4-ри основні епізоди життя, економічні коливання в які найбільше вплинули на цінності респондентів.

РОЗДІЛ ІV. Політичні закономірності розподілу цінностей в Європі

Висновки

Таким чином, у ході нашого дослідження ми виконали усі поставлені завдання та досягли мети роботи.

Список використаних джерел та література

Додатки